⚖️Апеляційний суд визнав незаконною постанову ТЦК, що накладена нібито у звʼязку із відмовою від ВЛК.
🧑⚖️Висновки суду:
➖ Громадянин стверджував, що зобовʼязання для проходження ВЛК виникає після отримання ним відповідної повістки, однак за результатами дослідження матеріалів справи судом встановлено, що останні не містять ані повістки, ані направлення на проходження медичного огляду.
➖Громадянин заявляв, що не відмовляється пройти ВЛК, однак йому потрібно розвести товар – 2 тони курки, яка заморожена та може зникнути, і подав про це заяву від 18.01.2025 на імʼя начальника ТЦК. Проте матеріали справи про притягнення громадянина до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП не містять даних про розгляд вказаної заяви.
Таким чином, відповідач (ТЦК) не довів факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме, порушення абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в особливий період.
🎉Апеляційна скарга була задоволена, рішення суду першої інстанції – скасовано, постанова ТЦК – скасована та справа про адміністративне правопорушення – закрита.
Мій коментар: У цьому віпадку відіграла позитивну роль юридична процедура, яка з боку ТЦК була порушена. Я неодноразово зазначала, що має бути обовʼязковий виклик на ВЛК (або ініціатива громадянина щодо формування електронного направлення на ВЛК в Резерв +). Обовʼязку самостійно зʼявлятись щороку без виклику для проходження ВЛК – не існує.
Більш того, у даному випадку у людини була поважна причина для не проходження ВЛК, про яку він зазначив у письмовій заяві.
🔗Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі 592/8921/25 від 08 вересня 2025 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/130043753