Примітка до ст. 210 КУпАП, дух права та чи дійсно це смішно?
В коментарях до останнього відео на Youtube знайшла пару таких думок: “ще не чули про дух права... смішно” або “що за духи такі зʼявилися?” (https://youtu.be/aqCiqWNGa58).
Хто дивився відео, міг звернути увагу на те, що я говорила про дух права в контексті примітки до ст. 210 КУпАП та формалізму судового рішення, яке було прийнято не на користь громадянина.
Ці коментарі мене не дивують, тому що, про дух права або дух закону і букву закону як противагу йому можуть знати ті, хто вчилися на юридичному факультеті, і вчилися насправді!!! А варто було б знати багатьом про це і особливо тим, хто при владі.
Звідки взявся цей “дух закону”? Справа в тому, що був такий Шарль Луї де Монтеск’є та його політико-правовий трактат «Про дух законів», який був заборонений Римсько-католицькою церквою та попри це зміг набути всесвітнього поширення та визнання. Власне те, що майже в усіх цивілізованих країнах є три гілки влади – це внесок Монтеск’є.
Чому Примітка до ст. 210 КУпАП про дух права? Тому що це про справедливість. Яка мета? Мета – добро. Пробачити вже ту людину за якесь порушення та звільнити від відповідальності, але буква закону інколи безжалісна та бездушна, тобто без урахування ідеальної мети та моральних принципів щодо людини, тому і маємо інколи такі позиції суддів. Головне, щоб такі позиції були не на рівні ВС та КСУ, судді яких як раз добре знають, що таке дух закону, але це вже на їх совісті.