📃Громадянин подав начальнику ТЦК заяву, у якій зазначив, що не оспорює допущене ним правопорушення, а саме неявку за повісткою, а також про свою згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Начальник ТЦК ухвалив постанову про накладення штрафу у розмірі 17000 грн. Громадянин не погодився та подав позов до суду. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Була подана апеляційна скарга.
💬Колегія суддів апеляційного суду звернула увагу на те, що “заява про визнання провини у неявці за повісткою не є беззаперечним доказом правопорушення, оскільки в адміністративних справах щодо рішень суб`єктів владних повноважень (ТЦК) обов`язок доказування правомірності покладено на відповідача. Навіть якщо особа написала пояснення або заяву, це не звільняє ТЦК від обов`язку надати докази вручення повістки (поштою, особисто) та доказів вчинення порушення”.
📮Апеляційний суд встановив, що будь-яких пояснень з боку ТЦК чи доказів направлення повістки як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції надано не було. А це свідчить про недоведеність вини позивача, що є обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення.
🎉Апеляційна скарга громадянина була задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано, постанова ТЦК скасована.
🔗Постанова Пʼятого апеляційного адміністративного суду по справі № 766/15118/25 від 03 березня 2026 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134513841