🔗У пості вище я навела приклад, коли “надмірний формалізм” може бути використаний не на користь громадянина, у разі помилки допущеної ТЦК. https://t.me/InspectorPrava/772
🏆Але є випадки, коли застосування судами висновків ВС та ЄСПЛ щодо надмірного формалізму, навпаки, допомагає виграти спір у суді.
✏️Наприклад, при складенні позовної заяви проти ТЦК, громадянин та його представник допустили помилку й прохальній частині позовної заяви попросили скасувати постанову ТЦК за номером 35, тоді як реальний номер постанови був 335. У судовому засіданні позивач та його представник пояснили, що це технічна помилка, у зв`язку з чим подали заяву про виправлення відповідної описки.
💊Представники ТЦК наполягали, що неправильне зазначення номеру постанови і відсутність заяви про уточнення позовних вимог є підставою для відмови в позові, строк на звернення із заявою про уточнення позовних вимог минув.
💬Суд зазначив наступне:
“Зі змісту позовної заяви та доданих документів вбачається, що позивач оскаржує постанову ТЦК від 31.08.2024 за № 335, оскільки всі доводи щодо її неправомірності стосуються змісту вказаної постанови і до позову долучено безпосередньо постанову за №335, а тому відмова у розгляді заяви з підстав допущення технічної описки в номері оскаржуваного акту буде надмірним формалізмом, що може позбавити заявника доступу до суту. При цьому зі змісту позицій сторін у справі вбачається, що вони чітко усвідомлюють предмет оскарження. А тому суд вважає за можливе врахувати пояснення та заяву позивача щодо номеру оскаржуваної постанови та розглядати позовні вимоги щодо постанови ТЦК за № 335.”
🎉За результатам розгляду справи позовна заява була задоволена частково, постанова ТЦК про накладення штрафу у сумі 59 500 грн скасована, а справу було надіслано на новий розгляд.
🔗Рішення Київського районного суду м. Харкова № 953/8080/24 від 03 жовтня 2024 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122052425