📹Низка норм Закону України “Про захист персональних даних” допускає винятки з його положень, у випадках, визначених законом, в інтересах національної безпеки. Ці положення можуть бути покладені представниками влади (у разі виникнення судового спору) в обґрунтування законності обробки та поширення персональних даних з метою забезпечення наповнення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
📃Розглянемо окремі статті Закону України “Про захист персональних даних”.
Відповідно до ч.6 ст. 6 вказаного Закон, не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ч.2 ст. 14 вказаного Закону поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.
Відповідно до ч.1 ст. 25 вказаного Закону, обмеження дії статей 6, 7 і 8 цього Закону може здійснюватися у випадках, передбачених законом, наскільки це необхідно у демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, економічного добробуту або захисту прав і свобод суб’єктів персональних даних чи інших осіб.
❗️Відповідним законом, що визначає випадки та винятки з положень Закону України “Про захист персональних даних” в інтересах національної безпеки, є Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, який власне й регулює функціонування та наповнення так званого реєстру “Оберіг”.