❌Приклад поганого судового рішення, де, на мою думку, суддя не розібрався з ситуацією та неправильно застосував строки притягнення до адміністративної відповідальності.
📃Громадянин не зʼявився за викликом до ТЦК 25.09.2024.
🚌10.01.2025 громадянина було доставлено до ТЦК, у той самий день було складено протокол, в якому зазначено, що 10.01.2025 об 11 год. 35 хв. установлено факт неявки за викликом начальника.
📃14.01.2025 начальником ТЦК була винесена постанова про накладання штрафу в розмірі 17000 грн.
💬Щодо доводів представника позивача про порушення строку накладення стягнення, суд зазначив наступне:
“День виявлення правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП необхідно рахувати саме з моменту, коли уповноважена особа ТЦК та СП отримала достатні відомості про неявку за викликом особи без поважних причин. Протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача був складений 10.01.2025, в день доставляння громадянина до ТЦК. Отже, з урахуванням обставин даної справи, саме 10.01.2025 необхідно вважати днем виявлення правопорушення, оскільки саме в цей день уповноважена особа ТЦК отримала достатні відомості про неявку за викликом громадянина, без поважних причин. Таким чином, адміністративне стягнення накладено без порушення строку визначеного ст.38 КУпАП.”
📹Ось така дивна логіка суду. Громадянина подали в “розшук ТЦК”, знаючи за що – за неявку за повісткою, але “усвідомлення” про те, що він не зʼявився, дійшло до представників ТЦК лише в момент коли доставили та склали протокол…
Це – приклад негативного рішення, але є ще апеляційна інстанція, яка може скасувати це рішення.
🔗Рішення Тростянецького районного суду Сумської області по справі № 588/1276/25 від 05 вересня 2025 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/130031907