Звернення на “гарячу лінію”: правові аспекти

У продовження попереднього посту щодо усних звернень громадян: https://inspectorprava.com/usne-zvernennya-gromadyan-osnovni-polozhennya/

Якщо у вас є бажання звернутись до певного органу державної влади чи іншого субʼєкта, то спробуйте знайти (наприклад, в Інтернеті) його “гарячу лінію” чи “контакт-центр”, тобто номер телефону, за яким можна зателефонувати та в усній формі звернутись до відповідного субʼєкта.

Як правило, можливі два варіанта відповіді у разі звернення на “гарячу лінію”:

 1. Якщо ставиться питання довідкового або консультативного характеру, яке не потребує додаткового опрацювання, то відповідь надається одразу під час телефонної розмови.

 2. Якщо ж питання потребує додаткового опрацювання, то відповідь надається у письмовій формі. Для цього оператор “гарячої лінії” може запитати ваше прізвище та ініціали, адресу місця проживання, номер телефона, за наявності – адресу електронної пошти, на яку буде надіслана відповідь.

При зверненні на “гарячу лінію” можна наполягати, щоб вам надали відповідь саме у письмовій формі. Подібне звернення громадян реєструється та йому присвоюється реєстраційний номер, який доцільно запитати у оператора та зберегти.

Гаряча лінія Міноборони: https://mod.gov.ua/garyacha-liniya-minoboroni

Гаряча лінія МВС: https://mvs.gov.ua/work-with-citizens/telefonna-gariaca-liniia-mvs-ukrayini

Слід зазначити, що не всі органи влади можуть мати такі гарячі лінії, тому для надійності (та спрощення доказування у разі звернення до суду в подальшому) у деяких випадках може бути більш доцільнішим направлення письмового звернення.